Take a fresh look at your lifestyle.

“Так буде дистанційне навчання чи ні?”: на що чекати та які ризики

0 999

Фахівці радять дітям та батькам вже готуватися морально та технічно.

В Україні суперечки про дистанційне навчання школярів у разі другої хвилі епідемії коронавірусу COVID-19 дійшли майже до точки кипіння. Мами пишуть петиції проти і хочуть, щоби діти йшли в школу, бо батькам треба заробляти гроші. Учителі бояться, що залишаться без надбавок. А за навчання в дві зміни, про що думає уряд, їм подвійну зарплату не виплатять. Більш-менш пристойне навчання на відстані можливе тільки в режимі діалогу вчителя і учня. Тобто онлайн. А для цього потрібні швидкі і навіть нестандартні рішення. Але влада натомість ситуацію оцінила і сказала, що дистанційного навчання не буде. Україна до нього не готова – інтернет слабкий.

Для родини Масинзових, в якій двоє дорослих, четверо дітей та пес Алекс, березнева звістка про карантин та дистанційне навчання з дому стала справжнісіньким вироком. Всі вони туляться в гуртожитку в одній кімнатці у 17 кв. метрів. “Це було пекло в нас! Ми молили бога, щоб скоріш цей навчальний рік закінчився, скоріше ці б канікули”, – каже багатодітна мати Діана Масинзова. На трьох школярів лише дві парти, жодного комп’ютера чи планшета. І телефонів на всіх не вистачало. Придбати ґаджет кожному учню родині не до снаги. Мама в декреті з маленькою дочкою, батько бюджетник. З онлайн уроками, які йшли по телевізору під час карантину й мали стати рятівним колом для сотень родин без інтернету та ґаджетів, у Масинзових теж не склалося.

“Троє школярів, а телевізор один. Не завжди ми могли дивитися уроки. Якщо взяти математику, дитина не могла в’їхати в ту тему, я не математик. З математики була 9, а стало сім, з української мові було 7-8,  а стало 5-6”, – каже багатодітна мати.

У Міносвіти ж тоді телеуроки називали єдиним порятунком для родин, як ця. Бо офіційно майже пів тисячі українських шкіл не мають доступу до інтернету. А скільки учнів без доступу до мережі, не знає ніхто.

“Цей проєкт “Школа-онлайн” буде мати свій розвиток з наступного навчального року. Плануємо знімати матеріал, щоб ми могли організувати, власне, онлайн дистанційне навчання”, – заявляла у березні тодішня в.о. міністра освіти та науки України Любомира Мандзюк. Але знімати так ніхто досі не взявся. І чи почнуть узагалі – питання. Не має й обіцяної Міністерством усеукраїнської платформи для дистанційного навчання, яка б об’єднала уроки та контрольні тести для всіх учнів країни, методичні напрацювання для вчителів та можливість контролювати успіхи своїх чад для батьків. Положення про дистанційне навчання в Україні не оновлювалося ще від 2013 року і це при тому, що дистанційна школа існувала, давала державний атестат, але не була надто поширеною. Краще на дистанції? Деякі родини не хочуть ризикувати і відправляти дітей до школи. Вони виступають за дистанційне навчання.

Мати 6-класниці Ярослава Золотко зареєструвала петицію на сайті президента за провадження дистанційної освіти в школах. Проте поки що вона в соцмережах непопулярна. Прихильники дистанційного навчання вважають, що головне правило – самоорганізація, чіткий режим та зручна платформа для навчання. Ці правила мають засвоїти вчителі зі шкіл звичайних. Бо те, як училися навесні 4 мільйони закритих удома школярів, викликало обурення батьків.

“Дистанційна форма навчання – це ціла система, в якій є і розроблені кроки, і система підтримки, контролю, консультацій. Освітній процес був весною не готовий перейти на дистанційний формат. У нас не було інструментарію, у нас не було алгоритму переходу. Нагально всіх кинули в дистанційне навчання, при тому не навчили ні вчителів, ні адміністрацію шкіл”, – пояснює директорка дистанційної школи Ольга Білодід.

За підрахунками, лише 18% педагогів звичайних шкіл на вимушеній дистанційній освіті змогли швидко перелаштуватися й справді давали знання на відстані. До навчання прогресивного на відстані Україна не готова, Зеленський прокоментував можливість дистанційного навчання у школах від 1 вересня визнав цього тижня президент Володимир Зеленський. Бо не всюди по країні є якісне 3G та 4G-покриття. Хоч мільйони на це виділяли. Тому знову візьмуться його поліпшити по всій країні. Розпочали із Закарпатської та Івано-Франківської областей. На черзі й інші регіони, де є такі проблеми.

Тож, аби не залишити дітей без знань, планують новий навчальний рік у вересні розпочати в звичному режимі, але стовідсоткових гарантій  ніхто не дає. Сісти за парти особливо важливо для першачків. У київські школи, вірогідно, наберуть їх понад 30 тисяч. Однак їхнім батькам і досі не кажуть, чи вести дітей 1-го вересня до школи. А як дистанційно розпочати навчання новоспечених першокласників, не уявляють ні батьки, ані вчителі. За тиждень в уряді обіцяють назвати схему, за якою розпочнеться новий навчальний рік.

На що варто звернути увагу, обираючи дитині ґаджет: Порада 1 – немодульний дисплей. Краще купити ноутбук або планшет із немодульним дисплеєм. Те, що ґаджет буде падати хоч раз на місяць, майже гарантовано. В разі потреби у немодульних можна окремо замінити і відремонтувати сенсор. Порада 2 – підставка. Чохол – єдиний захист від падіння. Але треба такий, який трансформується ще й у підставку. Планшет має зручно стояти. В питанні з ноутбуком це вирішено. Порада 3 – гарнітура. Обов’язково придбайте зручні навушники, бажано провідні. Порада 4 – великий екран. Щоби не падав зір, дитині краще працювати за стаціонарним комп’ютером, наполягають медики. Найгірше – телефон.

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікований.