Захворювання серця і кровоносних судин – найбільш часта причина смертей у всьому світі. За даними ВООЗ, щорічно показник смертності від таких хвороб становить близько 17,5 мільйона осіб. Найчастіше причиною летальних випадків стають інфаркт і інсульт. При цьому лікарі впевнені: до 80% подібних випадків можна було запобігти.Консультацію ви можете отримати за посиланням https://delta-med.com.ua/services/kabinet-uzi/ ми ж розглянемо як захистити серце від хвороб?
Для профілактики патологій серця необхідне поєднання декількох чинників:
- збалансований раціон харчування;
- адекватні фізичні навантаження;
- відмова від куріння;
- контроль за станом здоров’я.
Перші три пункти цілком очевидні, а ось останній далеко не всі розуміють правильно. Найчастіше ми звертаємося до лікаря, лише коли з’являються перші ознаки порушень в роботі серця. Але симптоми стають помітними, коли захворювання вже стартувало. Успіх в лікуванні серцево-судинних захворювань безпосередньо залежить від раннього виявлення можливих ризиків і усунення чинників, які цей ризик викликають.
Іншими словами, чим раніше будуть виявлені навіть найменші відхилення в роботі серця, тим легше запобігти небезпечні ускладнення і розвиток хвороби. Навіть на початковій стадії серцевої патології просвіт судин звужується, на їх стінках формуються бляшки. Через це до внутрішніх органів надходить менше крові, їм не вистачає кисню, поживних речовин. Такий процес може проходити без будь-яких зовнішніх симптомів і навіть без погіршення самопочуття.
Методи діагностики хвороб серця
Але є і хороша новина: в основному хвороби серця розвиваються повільно. Ще до серйозного погіршення ситуації можна виявити перші зміни і зупинити розвиток хвороби. Однак для цього потрібно регулярно проходити обстеження.
Діагностика роботи і стану серця виконується кількома методами:
Електрокардіографія – реєструє електричну активність серця, показує порушення ритму серцебиття, блокаду або неправильне проведення імпульсів.
Навантажувальний тест – лікар робить ЕКГ, вимірює тиск, вивчає, як змінюються ці показники під час фізичного навантаження.
Безперервна реєстрація ЕКГ за допомогою спеціального приладу – холтера, який реєструє електричну активність серця протягом доби.
Рентгенографія – на знімку видно розміри і форма серцевого м’яза, стан кровоносних судин.
Комп’ютерна томографія – допомагає виявити анатомічні вимірювання в самому серці і основних судинах.
Ехокардіографія (УЗД) – показує особливості будови, порушення в русі серцевих стінок, об’єм крові, який серце викидає під час одного скорочення, зміни оболонки (перикарда).
Ультразвукові дослідження вважаються одним з найбільш інформативних, і при цьому безпечних методів. На відміну від рентгена, апарат УЗД не дає шкідливого випромінювання, а проводити процедуру можна з будь-якою періодичністю.
Коли потрібно робити УЗД серця?
Як часто можна робити УЗД серця дорослому, визначає лікуючий лікар. У будь-якому випадку, таке обстеження потрібно проходити регулярно, навіть якщо немає ніяких тривожних симптомів. Обов’язково пройти таке обстеження необхідно, якщо:
ви відчуваєте посилене серцебиття або порушення серцевого ритму;
у вас часто болить голова, бувають запаморочення, втрата свідомості;
з’явилися болі в грудях або в верхній частині живота;
турбує задишка або тривалий кашель;
періодично піднімається температура, одночасно відчувається сильне серцебиття.
Лікар призначає ультразвукову діагностику, якщо ЕКГ показує зміни або при обстеженні фонендоскопом чутні шуми в серці.
Як часто можна робити УЗД серця дитині, теж залежить від показань. Наприклад, дітям, у яких раніше не виявлялися проблеми з серцево-судинною системою, обстеження призначається раз на рік. Дитині, яка займається спортом, обстеження можуть проводитися раз на півроку. У 14-річному віці процедура проводиться всім підліткам. Це пов’язано з активним ростом організму, який може спровокувати патологічні зміни в серцевому м’язі.
