До Юрія на могилу прийшла вагітна дружина Марина Берлізова та їхні діти.
У 38 років жінка залишилася вдовою.
“Коли нам це повідомили то ми з дітьми були разом, тому дітям не довелося пояснювати. Всі одразу це зрозуміли. 77 днів він вважався зниклим безвісти. Ми чекали та вірили…” – говорить Марина.
Юрій пішов на війну добровольцем. Загинув на Харківщині у перший її день.
У подружжя було дев’ять дітей. Після загибелі чоловіка вдова переїхала до свекрухи.
“Він був дуже доброю дитиною. Багато спілкувався з друзями, його поважали тут” – розповідає мати загиблого, Надія Берлізова.
“Мій батько був добрим чоловіком. Ми зідзвонилися, коли він перед початком війни поїхав. Я йому зателефонував та говорю: “У вас все добре?”, а він каже “Сидимо в полі, чекаємо наступу”, — говорить син загиблого військового Владислав Берлізов.
“Я тут кричала, все село чуло. Я так кричала, так кричала. Потім приїхали з військкомату, сказали, що завтра привезуть мою дитину”, — говорить мати загиблого військового Надія Берлізова.
“Він військовий уже сім років. Я йому говорила не йти. Він сказав: “Я дітьми ніколи прикриватися не буду, я військовий, я повинен. Хто, як не ми”. І пішов. Він обіцяв повернутися”, — каже дружина загиблого військового Марина Берлізова.
Найстаршому синові у родині загиблого – 20 років, а наймолодшій доньці – 4. Нині вони підтримують маму та бабусю, каже Марина.
“Наше життя просто перевернулося. В нас немає планів далі. Їх просто немає”, — додає Марина Берлізова.
