“Дрон їх засік”: на Львівщині провели в останню путь 32-річного офіцера, який загинув на фронті

У неділю, в рідному селі Уличне, відбулось поховання офіцера Андрія Филяка, який загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Ця трагедія стала приводом для селян зібратися і вшанувати пам’ять свого односельця, який віддав своє життя на захист України.

Андрій Филяк, якому було всього 32 роки, востаннє пішов на фронт у квітні минулого року. Він служив командиром танкового взводу в складі 25 бригади. Саме під час виконання бойового завдання, він отримав поранення, що, на жаль, було несумісним з життям.

На подвір’ї сім’ї Филяків зібралися сотні людей, щоб висловити свою повагу та підтримку родині загиблого воїна. Дружина Андрія, Галина, згадує, як у день його загибелі вона відчула дивний передчуття та страшну біль у грудях. Телефон чоловіка не відповідав, і вона зрозуміла, що сталася неминуча трагедія. Зателефонувавши до побратимів Андрія, Галина отримала підтвердження своїх страшних побоювань – її чоловік під час виконання службових обов’язків більше не повернеться до родини.

Андрій Филяк був не лише військовим офіцером, але й працював будівельником. Він мріяв, що його діти будуть жити у мирній країні. Тепер його двоє дітей – семирічний син та чотирирічна донька – залишаться без батька. Андрій завжди говорив про свою безмежну любов до родини, і це було відомо всім. Його друзі та колеги також підтверджують, що він часто згадував про свою сім’ю та постійно дзвонив додому, щоб переконатися, що всі з ними добре.

У селі Андрій Филяк був людиною, яку дуже поважали. Його сусіди згадують його як безвідмовного та доброзичливого чоловіка, який завжди був готовий допомогти. Навіть коли його взводу знадобилася додаткова фінансова підтримка для придбання машини, усе село долучилося до збору необхідних коштів. Таким чином, Андрій Филяк залишиться в пам’яті людей як відданий солдат, справжній герой та благородна душа, яка завжди була поруч, щоб допомогти і підтримати.