Вітаміни володіють великою різноманітністю фізіологічних функцій, таких як регуляція обміну речовин, оптимізація активності ферментних систем, забезпечення процесів клітинного дихання, підтримання кислотно-лужної рівноваги (деякі вітаміни мають здатність зв’язуватися з рецепторами гормонів і надавати ряд специфічних ефектів), а також регуляція репродуктивної функції, процесів ембріогенезу та ін. Повний асортимент вітамінів та мінералів ви знайдете за посиланням https://djini.com.ua/ ми ж розглянемо вплив вітамінів на протікання вагітності.
Найбільш небезпечний дефіцит поживних речовин для вагітних і годуючих жінок – зниження кількості необхідних вітамінів. Це може привести до розвитку патології вагітності, передчасних пологів, вроджених вад розвитку (ВВР). Під час вагітності зростає добова потреба організму у вітамінах і мінеральних речовинах, при цьому у більшості жінок, які стають на облік у зв’язку з вагітністю, виражений недолік вітамінів і мікроелементів. Основною причиною масового дефіциту мікронутрієнтів є неправильне харчування.
Вітаміни є екзогенними речовинами, в більшості своїй не утворюючись в організмі. Деякі (фолієва кислота, ціанокобаламін, пантотенова кислота, вітамін К) можуть синтезуватися бактеріальною флорою кишечника, але ці кількості не покривають потреби організму в них. Винятком є вітамін D, який синтезується в шкірі під дією ультрафіолетових променів.
Потреба у вітамінах при вагітності підвищується на 30-50%, що обумовлено інтенсифікацією обмінних процесів в організмі матері, а також використання частини вітамінів для задоволення метаболічних потреб зростаючого плода.
На практиці тільки дефіцит фолієвої кислоти і тіаміну призводить до розвитку клінічно вираженого авітамінозу у вагітних. Щодо інших вітамінів може розвинутися гіповітаміноз – стан з менш глибоким дефіцитом. На відміну від «класичних» авітамінозів, гіповітаміноз не супроводжується розвитком специфічних клінічних синдромів, а може проявлятися у вигляді таких симптомів, як відсутність апетиту, втома, труднощі з концентрацією уваги, дратівливість, апатія, порушення сну.
З профілактичною метою вітаміни використовують в дозах, близьких до норм добової потреби. При вже наявному дефіциті вітамінів, що виник внаслідок хвороби або хронічного недоїдання, споживання вітамінів в таких дозах не завжди може компенсувати дефіцит.
Слід пам’ятати, що вітамінні препарати можуть викликати алергічні реакції (що містять тіамін, піридоксин, токоферол, ціанокобаламін, фолієву, аскорбінову і нікотинову кислоти), підвищення збудливості центральної нервової системи (ціанокобаламін, фолієва і аскорбінова кислота, ретинол), підвищення секреції шлункового соку (нікотинова і ліпоєва кислота, піридоксину гідрохлорид), диспепсичні явища (кальцію пантотенат, фолієва, аскорбінова і ліпоєва кислоти), нудоту (ретинол). Прийом вітамінів А і D у великих дозах може призвести до розвитку гіпервітамінозів з характерною клінічною симптоматикою, можуть викликати різні пороки розвитку плоду.
На фармацевтичному ринку присутня велика кількість полівітамінів і вітамінно-мінеральних комплексів (ВМК). Вітаміни можуть впливати на фармакокінетику один одного, а макро- і мікроелементи здатні знижувати повноту і швидкість всмоктування вітамінів. Також макро- і мікроелементи можуть конкурувати один з одним за шляхи всмоктування, а деякі перебувати в антагоністичних відносинах на рівні рецепторів. Чим складніші за складом ВМК, тим більше утруднено всмоктування кожного вітаміну окремо. Так додавання макро- і мікроелементів в полівітамінний препарат призводить до зменшення всмоктування вітамінів С, В1, В6.
