Take a fresh look at your lifestyle.

«Лікуйтеся, терпіть, і все пройде»: 26-річна вагітна жінка померла від ковіду після того, як їй тиждень відмовляли в госпіталізації

0 967

У Криму 26-річна вагітна жінка померла від ковіду після того, як їй тиждень відмовляли в госпіталізації. Дитину врятувати не вдалося.

– Приїжджали медики, оглядали, говорили: «пийте то-то і те-то, коронавируса у вас немає, симптоматики немає». Тест ніхто не пропонував. Нам навіть рецептів ніхто не виписав, – розповідає чоловік Єлизавети Дмитро Бугай.

– З 9 по 15 червня ми кожен день, а іноді і кілька разів в день викликали швидку, вона у нас практично жила, але нам говорили: «хрипів немає» і відмовляли в госпіталізації. «Навіщо ви нас викликаєте? У вас все нормально, терпите все пройде». Мабуть, ніхто не хотів брати на себе відповідальність, тому що Ліза була вагітна. А їй з кожним днем ​​ставало все гірше і гірше. Під кінець з’явилася сильна задишка, а нам все говорили: «хрипів немає». Дмитро слідом за дружиною теж зліг з температурою. Через кілька днів заразилася і теща – Надія Чухина, яка перший час за ними доглядала. Крім співробітників швидкої, «на удаленке» Єлизавету лікувала, а точніше – консультувала, завідуюча Красногвардійським пологовим будинком Яковлєва. Вона теж не порадила зробити тест на коронавірус.

Завроддомом радила «почекати ще день і все пройде». Також вона, за словами родичів Єлизавети, відмовляла вагітну жінку звертатися в перинатальний центр Сімферополя, так як там «всім буде все одно», що з нею відбувається. 15 червня стало зрозуміло, це коронавірус: Дмитро і Єлизавета виявили, що перестали відчувати запахи і смаки.

«Я підійшов до дружини, вона вже насилу говорила, сказала що теж не відчуває запахів», – згадує Дмитро Бугай. Мати Єлизавети Надія Чухина подзвонила в Центральну районну Красногвардійської лікарню і наполягла на тестуванні. Вагітну жінку оглянула заввідділенням терапії Ольга Павловська, і поставила діагноз «ларинготрахеїт», а сильну задишку пояснила «бронхоспазмом».

«У лікарні ковід, на поріг терапії вас ніхто не пустить, купите апарат для інгаляцій, спрей для лікування горла і вирушайте лікуватися додому», – пояснювала завідуюча Надії Чухіна і Єлизаветі Бугай.

«Єлизавету, незважаючи на вагітність, кололи антибіотиками, але лікар не дала направлення на рентген, щоб подивитися стан легенів. Відмова пояснила тим, що в положенні це шкідливо», – розповідає Дмитро. «У мене десь 10-11 червня піднялася температура вночі до 39 ° С, але ми її швидко збили, і потім вона сильно не піднімалася. Сильно боліла голова, горло. Весь цей час доводилося працювати, тому що потрібно було за щось лікуватися і годувати сім’ю. Ось і не підняв паніку, не змусив зробити знімок, хоча повинен був».

16 червня Єлизаветі стало зовсім погано, і її на швидкої привезли у відділення реанімації Восходненського лікарні, підвідомчій Красногвардійської ЦРЛ. На рентгені з’ясувалося, що у неї поразки 80% легких, і в них уже сформувалося «матове скло». Але і тут йшло гальмування в наданні медичної допомоги. Через те, що результат тесту на ковід ще не прийшов, замглаврача з лікувальної частини Умрілов не хотів давати дозволу переводити її для лікування в Сімферополь, де є сучасне обладнання, і де рівень лікування був би на порядок краще, ніж в сільській лікарні.

Через шість-сім годин прибула бригада санавіації, які разом з матір’ю Єлизавети наполягли на перекладі. Вагітну жінку поклали спочатку в сімферопольську міськлікарні № 7, але потім перевели в Коронавірусние лікарню ім. Семашко. Ситуація погіршувалася, апарат ШВЛ не допомагав, рівень кисню в крові падав, під кінець Єлизаветі зробили інтубаціютрахеї. Тобто хірургічним шляхом зробили отвір і вставили пластикову трубку в трахею, щоб кисень міг потрапляти в легені. На тлі коронавируса у неї почалися проблеми з серцем. Тоді лікарі провели кесарів розтин, щоб врятувати дитину.

26 червня, через десять днів після госпіталізації в лікарню ім. Семашко, Єлизавета померла. Її дочка, яка важила всього близько 500 грамів, прожила в інкубаторі на день довше матері. – Найстрашніше в усій цій історії, це те, що її вчасно не направили на рентген, хоча Ліза ледве ходила, вона просто ледве рухалася, і дуже важко дихала, – розповідає Дмитро. – Ліза не наполягла на тому, що треба зробити рентген. Річ у тім, всюди треба наполягати…

Треба було їхати з Лізою і проходити платно тест, треба було самим проходити рентген, тому що крім нас самих ніхто більше не допоможе. Це наша величезна провина, я себе виню за те, що ми цього не зробили. Ми весь час радилися з лікарями, і вони говорили, що все буде добре. Ми самі не додумалися, теща не додумалася, нам не підказали…

А я з цим не стикався, я не знав, що таке ковідная пневмонія, як вона розвивається. І ми чекали до останнього, в останню добу, коли вона просто вдома могла померти…

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікований.

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra