Take a fresh look at your lifestyle.

“Як умру, то по-геройськи”: вражаюча історія бійця з Заліщиків, котрий передбачив власну загибель

0 1 159

Цьогоріч бійцеві із Заліщиків Оресту Квачеві мало б виповнитися 30. Чоловік загинув у боях на Луганщині на початку російсько-української війни.

Його матір Алла Квач вважає смерть сина недаремною. Жінка каже, він разом з іншими побратимами помер за незалежність нашої держави:

“Орест любив з сиром пироги. Колись малий був, не любив з сиром, я йому співала пісню “Гей, чула, чула, чула. Гей, чула, чула ти. Любив козак дівчину, із сиром пироги”. І після того дитина почала їсти пироги”, – розповіла вона кореспондентам Суспільного.

Жінка розповідає, син з дитинства грався у козаків:

“Такий воїн із самого малечку, все в нього були війська. Сірники розсипав – війська, копійки – це все війська. Основне, щоб було багато чогось однакового. Орест любив історичні книжки, міг читати весь день. “Герої Середніх віків” – це також його улюблена книжка, “Річард Левове Серце”, “Робін Гуд”, “Жанна д’Арк”, “Вільгельм Телль”. Дуже він любив про козаків характерників. От “Українська повстанська армія” – фортифікація, зброя, годинами про це міг розказувати”.

Старший брат Ореста Захар розповідає, в дитинстві вони багато часу проводили з дідусем. Каже, він був для них прикладом:

“Він привчав до спорту нас, будив зранку бігати на зарядку, на пробіжку, на підтягування”.

Алла Квач каже, син був дуже відповідальним і завжди підтримував її. Жінка пригадує сімейний похід на річку Поросячка:

“Там треба було форсувати цю річку. Вони всі поперестрибували, полетіли далі. Я ззаду йду, дивлюся, досить широченький такий струмок. Він повернувся, подивився і підійшов до мене. Став берцями у воду і виклав великими каменями переправу”.

Під час навчання у Київському військовому ліцеї Орест познайомився з Тетяною, його майбутньою нареченою.

“Пам’ятаю, я колись прийшла з роботи додому і Орест мені сказав, що зустрічається з дівчиною. Покликав мене до комп’ютера, включив фотографію і каже: “Мамо, вона красива, правда?”. Йому важливо було знати мою думку”, – каже Алла Квач.

Про те, що поїхав на Схід, Орест не розповів матері. Жінка каже, син не хотів, щоб вона хвилювалася:

“Коли в нього був день народження, я подзвонила, привітала, питаю, де він, Орест каже, там, де й був. Я собі спокійна, бо всі мені кажуть, що він на вишколах”.

Захар знав, куди поїхав брат. Хлопець пригадує їхню останню телефонну розмову. Це було за 3 дні до загибелі Ореста:

“У 20 числах липня він мені дзвонив, був у піднесеному настрої. Казав, там артилерія наша працює, що почалися активні дії, наші наступають, ми відвойовуємо територію”.

Орест загинув у липні 2014 у боях на Луганщині. Хлопцю щойно виповнилося 23. Ховали його вдома у закритій труні.

“Дитина має залишитися в пам’яті такою, якою була за життя. Записник знайшла з його початкової школи і там було написано: “Як умру, то по-геройськи”, тобто десь дитина собі це накреслила”, – розповіла мати.

Орест любив дуби, тому після його смерті родичі та друзі висадили на його улюбленому місці в Заліщиках майже сотню цих дерев.

«Розповідав його друг Михайло, що вони колись сиділи тут, дивились на місто і Орест каже, що добре було би посадити тут дуби. І років через 50, коли дуби будуть могутніми деревами, а ми старенькими дідами, ми прийдемо, зіпремося на ці дуби, будемо дивитися на місто. А улюблений колір його був – синій. І я десь читала, що синій колір – це символ вічності і вірності. Орест назавжди залишився вірним і своїй Тані, і своїй Батьківщині”, – каже Алла Трач.

Залиште відповідь

Ваша електронна адреса не буде опублікований.

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra